Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження у порядку цивільного судочинства має бути виконавчий лист, виданий судом на підставі судового рішення.
До такого висновку дійшов Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних та кримінальних справ, розглядаючи справу №6-3281св 15.
Як пояснили “ЗіБ” у ВССУ, заявник на підставі ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 378 ЦПК України просив замінити стягувача у виконавчому провадженні, що було відкрите на виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом. Ухвалою районного суду в задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні відмовлено.
Згодо ухвалою апеляційного суду ухвалу районного суду скасовано та постановлено нову, якою заяву про заміну стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання напису задоволено.
18 березня 2015 року колегія суддів судової палати у
цивільних справах ВССУ скасувала судові рішення, вказавши таке.
Судами встановлено, що приватним нотаріусом в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, укладеного між банком та приватним підприємством, вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на нерухоме майно. Водночас між банком та ТОВ було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю та договір відступлення права вимоги за договором іпотеки, згідно умов якого банк відступив, а ТОВ прийняло за договором про надання кредитної лінії, договором іпотеки право вимоги в обсязі та на умовах, що існують на момент набрання чинності цим договором, включаючи право звернення стягнення на предмет іпотеки.
Державним виконавцем на підставі виконавчого напису було відкрито виконавче провадження.
Частиною 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та
особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, – до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Як роз’яснено у п. 6 постанови Пленуму ВССУ від 23 квітня 2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), зокрема й під час виконання виконавчих написів нотаріуса. Такі скарги подаються до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (ч. 5 ст. 82 Закону «Про виконавче провадження»).
У разі подання такої скарги у порядку цивільного судочинства суддя має відмовити у відкритті провадження за скаргою на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, а помилково прийнявши скаргу до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.
При розгляді заяви банку суд наведених норм законуне врахував та помилково постановив ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження у порядку цивільного судочинства, не звернувши увагу на те, що виконавче провадження було відкрито з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, а не виконавчого листа, виданого судом на підставі судового рішення, ухваленого у порядку цивільного судочинства.