Пам'ятка для присяжного

Пам'ятка для присяжного

Відповідно до ст.127 Конституції України у визначених законом випадках правосуддя в Україні здійснюється за участю присяжних.

       Участь у здійсненні правосуддя в якості присяжних можуть брати тільки ті громадяни, які включені у списки присяжних, та  визначені за допомогою автоматизованої системи документообігу суду для розгляду конкретної справи.

1. Вас обрали присяжним, тому що Ви погодились бути присяжним та відповідаєте вимогам до присяжного, що визначені чинним законодавством, а саме Ви:

- громадянин України, який досяг тридцятирічного віку але не досяг шістдесяти п’яти років, вільно володіє держаною мовою і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція Золочівського районного суду Львівської області;

-не визнавались судом обмежено дієздатним або недієздатним;

-не маєте хронічних психічних чи інших захворювань, що перешкоджають виконанню обов’язків присяжного;

-не маєте не знятих чи непогашених судимостей;

- не являєтесь народним депутатом України, членом Кабінету Міністрів України, суддею, прокурором, працівником правоохоронного органу (органів правопорядку), військовослужбовцем, працівником апарату судів, іншим державним службовцем, посадовою особою органів місцевого самоврядування, адвокатом, нотаріусом, членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя;

-протягом останнього року не накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення.

2. Вас можуть залучати до виконання обов’язків присяжногопротягом трьох років з моменту затвердження списку присяжних Золочівською районною радою за поданням ТУ ДСА України в Львівській області.
3. Здійснення правосуддя у судовій справі в якості присяжноготриває не більше одного місяця на рік, або ж до закінчення розгляду справи. Добір присяжних до участі у здійсненні правосуддя  здійснюється із списку присяжних у порядку черговості за допомогою автоматизованої системи документообігу суду. Суд надішле Вам за сім днів до початку судового засідання запрошення, де містиметься інформації щодо дати і місця розгляду справи, Ваші права і обов’язки як присяжного, вимоги до присяжного та  підстави для увільнення від виконання обов’язків присяжного. Ви повинні вчасно з’явитись на запрошення суду для участі в судовому засіданні. Неприбуття в судове засідання без поважних причин вважається неповагою до суду, за що передбачено адміністративну відповідальність.
4. Роботодавець зобов’язаний увільнити Вас від роботи на час виконання обов’язків присяжного зі здійснення правосуддя. Суд направляє письмове повідомлення для роботодавця, де повідомляє, що Вас залучено для виконання обов’язків присяжного, одночасно із Вашим інформуванням. Відмова від увільнення від роботи вважається неповагою до суду .На час виконання Вами обов’язків присяжного у суді за Вами за місцем основної роботи  зберігаються всі гарантії та пільги, визначенні законом. Крім того, час виконання Вами обов’язків присяжного в суді зараховується до всіх видів трудового стажу. Під час виконання Вами обов’язків присяжного без Вашої згоди не допускається звільнення Вас з роботи або переведення на іншу роботу.
5. Присяжним на час виконання обов’язків у судівиплачується винагорода, що розраховується виходячи з посадового окладу суді Золочівського районного суду Львівської області з урахуванням фактично відпрацьованого часу. Виплата вказаної винагороди здійснюється ТУ ДСА в Львівській області на підставі Вашої заяви, до якої потрібно додати копію паспорта громадянина України та копію облікової картки платника податків, після надсилання судом підтвердження вашого перебування у судовому засіданні.
6. На присяжного поширюються гарантії недоторканності та незалежностісуддів, установлені законом, на час виконання ними обов’язків із здійснення правосуддя. За обґрунтованим клопотанням присяжного заходи безпеки щодо нього можуть уживатися і після закінчення виконання обов’язків.
7. Відмова від обов’язків присяжногоне передбачена чинним законодавством. Проте за відповідних обставин голова суду має правоувільнити присяжного від виконання ним таких обов’язків на підставі заяви присяжного, що подається до початку виконання обов’язків у випадках:

- перебування присяжного у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також якщо присяжний має дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримує дітей-інвалідів або членів сім’ї похилого віку;

- якщо присяжний, після включення до списку присяжних, обійняв посаду керівника або заступника керівника органу місцевого самоврядування;

- якщо присяжний через свої релігійні переконання вважає для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;

- якщо голова суду визнає поважними причини, на які присяжний посилається  в своїй заяві.

          Голова суду зобов’язаний увільнити присяжного незалежно від наявності заяви, якщо стало відомо про те, що присяжний:

- визнаний судом обмежено дієздатними або недієздатними;

- захворів на хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків присяжного;

- якщо був засуджений та має незняту чи непогашену судимість;

- якщо обраний/призначений народним депутатом України, членом Кабінету Міністрів України, суддею, прокурором, працівником правоохоронних органів (органів правопорядку), військовослужбовцем, працівником апаратів судів, іншим державним службовцем, посадовою особою органів місцевого самоврядування, адвокатом, нотаріусом, членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя;

- протягом останнього року був притягнутий до адміністративно відповідальності з накладенням адміністративного стягнення за вчинення корупційного правопорушення;

- досяг шістдесяти п’яти років.

    Крім того, присяжний може бути увільнений від виконання обов’язків у конкретній справі, якщо буде задоволено його відвід/ самовідвід у порядку, передбаченому процесуальним законодавством або за поданням головуючого судді.

      Також присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження у таких випадках:

-  у разі невиконання присяжним обов'язків;

- за наявності обґрунтованих підстав вважати, що присяжний у результаті незаконного впливу втратив неупередженість, необхідну для вирішення питань кримінального провадження відповідно до закону.

8. Присяжні беруть участь у здійсненні правосуддя по таким категоріям цивільних справ, що розглядаються в порядку окремого провадження:

- обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

- визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;

-  усиновлення;

- надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

- примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.

При цьому, склад суду є колегіальним – один професіональний суддя та два присяжних

9. Присяжні залучаються для розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції, якщо за скоєння злочину, в якому обвинувачується особа, передбачено покарання у вигляді довічного ув'язнення і сам обвинувачений подав клопотання про розгляд його справи судом присяжних. До складу такого суду входять два професійних судді та три присяжних. Для судового розгляду автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних, відбираються сім присяжних. Всі сім присяжних викликаються до суду та після відкриття судового засідання, повідомлення головуючим суддею  присяжним: яке провадження підлягає розгляду, роз'яснення їм прав та обов'язків, а також умов їх участі в судовому розгляді – відбувається наступний етап відбору присяжних. Під час такого відбору кожен із присяжних має право заявити про неможливість його участі в судовому розгляді, вказавши на причину цього, та заявити собі самовідвід. В ході відбору присяжних головуючий з'ясовує, чи немає підстав, які перешкоджають залученню громадянина в якості присяжного або є підставою для звільнення окремих присяжних від виконання їх обов'язків, а так само для звільнення присяжних від виконання їх обов'язків за їх усними чи письмовими заявами. Для з'ясування обставин, що можуть перешкоджати участі присяжного в судовому розгляді, прокурор, потерпілий, обвинувачений з дозволу головуючого можуть ставити присяжним відповідні запитання. Кожному з присяжних, учасники судового провадження можуть заявити відвід з підстав, передбачених КПК. Якщо в результаті такого відбору присяжних залишилося більше, ніж це необхідно, присяжні визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа присяжних, що не були звільнені або відведені від участі в розгляді справи. Якщо ж в результаті присяжних залишилося менше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, секретар судового засідання за вказівкою головуючого викликає присяжних додатково. Після відбору трьох основних присяжних відбирається двоє запасних. Запасні присяжні під час судового засідання постійно перебувають на відведених їм місцях і до ухвалення вироку можуть бути включені до складу основних присяжних у разі неможливості кого-небудь з основних присяжних продовжувати участь у судовому розгляді. Після закінчення відбору основних і запасних присяжних вони займають місця, відведені їм головуючим, та приймають присягу такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю виконувати свої обов'язки чесно і неупереджено, брати до уваги лише досліджені в суді докази, при вирішенні питань керуватися законом, своїм внутрішнім переконанням і совістю, як личить вільному громадянину і справедливій людині". Текст присяги зачитує кожен присяжний, після чого підтверджує, що його права, обов'язки та компетенція йому зрозумілі.
10. Правила поведінки присяжного, який бере участь в судовому процесі:

- вчасно приходити до початку кожного судового засідання і сумлінно виконувати покладені обов'язки присяжного;

- зобов’язані правдиво відповідати на запитання головуючого і учасників судового провадження щодо можливих перешкод для Вашої участі в судовому розгляді кримінального провадження, Ваших стосунків з особами, які беруть участь у такому провадженні, що підлягає розгляду, та поінформованості про його обставини, а також на вимогу головуючого подати необхідну інформацію про себе;

- повинні дотримуватися порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого;

- не маєте права відлучатися із залу судового засідання під час судового розгляду;

- маєте право брати участь в дослідженні всіх доказів в судовому засіданні;

- маєте право робити нотатки під час судового засідання та користуватись ними під час прийняття рішення у нарадчій кімнаті;

- повинні уважно слухати всі питання та відповіді протягом всього процесу;

- маєте право з дозволу головуючого ставити запитання  учасникам процесу: заявнику, свідкам, заінтересованим особам у цивільному процесі та обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються – у кримінальному процесі;

- можете  просити головуючого роз'яснити норми закону, що підлягають застосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, в тому числі ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа у кримінальному провадженні;

- не маєте права спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, по суті цивільного чи кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються під час таких проваджень ( в тому числі – з прокурором, захисником, обвинуваченим, потерпілим, заявником, зацікавленою особою та іншими учасниками провадження);

- повинні негайно доповісти головуючому, якщо хто-небудь намагався обговорити з Вами справу, в якій Ви берете участь як присяжний;

- не маєте права свідчити як свідок про обставини обговорення у нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення рішення чи вироку, або розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, які стали відомі у зв'язку з виконанням обов'язків присяжного;

- не повинні ставати незалежним слідчим та самостійно займатись розслідуванням кримінального провадження, збирати відомості, що стосуються кримінального чи цивільного провадження, поза судовим засіданням;

- повинні бути неупередженим і уникати в ході процесу коментарів про своє ставлення до розглянутого кримінальній справі;

- не маєте права утримуватися від голосування, що відбувається у нарадчій кімнаті, крім випадку, коли вирішується питання про міру покарання, а Ви, як присяжний, голосували за виправдання обвинуваченого;

- маєте право викласти письмово окрему думку (або просити головуючого про допомогу у складанні такої думки), якщо не згодні з прийнятим більшістю від складу суду рішенням. Така думка не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.

11. Відповідальність присяжних- чинне законодавство передбачає, що присяжні під час виконання своїх обов’язків в суді є суб’єктами, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

   Тому обов’язком для присяжного є подання щорічно до 01 квітня поточного року електронної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за попередній рік шляхом заповнення її на офіційному веб-сайті Національного агентства за визначеною формою.

  За порушення законодавства щодо запобігання корупції передбачено адміністративну і кримінальну відповідальність, зокрема:

-несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (ч.1 статті 172-6 КУАП), карається накладенням штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента або про суттєвої зміни у майновому стані карається накладенням штрафу від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.2 статті 172-6 КУАП);

-подання завідомо недостовірних відомостей про майно, чи іншого об’єкта декларування на суму 100-250 мінімальних заробітних плат встановлено штраф від однієї тисячі до двох тисяч п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.3 172-6 КУАП);

-за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації карається штрафом від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або позбавленням волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (366-1 КК).